В нашей онлайн базе уже более 10821 рефератов!

Список разделов
Самое популярное
Новое
Поиск
Заказать реферат
Добавить реферат
В избранное
Контакты
Украинские рефераты
Статьи
От партнёров
Новости
Крупнейшая коллекция рефератов
Предлагаем вам крупнейшую коллекцию из 10821 рефератов!

Вы можете воспользоваться поиском готовых работ или же получить помощь по подготовке нового реферата практически по любому предмету. Также вы можете добавить свой реферат в базу.

ЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ ГЕНДЕРНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК АНГЛОЯЗЫЧНЫХ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ТЕКСТОВ

Страница 7

Возможность расхождения между гендерными стереотипами и реальными особенностями мужской и женской речи проявляется ещё ярче при сопоставлении отдельных писателей разного пола. В языковой личности З.Фицджеральд, реконструированной на базе романа “Save Me the Waltz”, прослеживается раздвоение гендерных признаков в трёх определённых нами стилях. В языковой личности Ф.С.Фицджеральда, воплощённой в романе “Tender is the Night”, наблюдается доминирование “мужских” тенденций в когнитивном и коммуникативном стилях при некоторой гендерной двойственности в эмотивном стиле.

Основные положения диссертации освещены в ПУБЛИКАЦИЯХ автора:

1. Генезис гендерної диференціації мовлення // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. Серія Філологія. – Вінниця: Вінницьк. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського – 2000. – Вип. 2. – С. 191-193.

2. Літературна традиція у світлі гендерної теорії // Мова і культура. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2000. – Вип. 2. – Т. 3. – С. 200-205.

3. Особливості концептуальної картини світу мовної особистості автора-жінки // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці: Рута. – 2000. – Вип. 98. – С. 162-167.

4. Відображення особливостей мовної картини світу жінки-письменниці в авторській образності // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. Серія Філологія. – Вінниця: Вінницьк. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. – 2001. – Вип. 3. – С. 233-237.

5. Прояви гендерної специфіки комунікативного стилю художнього мовлення в індивідуально-авторському аспекті (на матеріалі романів Ф.С.Фіцджеральда “Tender is the Night” та З.Фіцджеральд “Save Me the Waltz”) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського нац. лінгв. ун-ту. – Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т. – 2002. – Вип. 6. – С. 270-275.

6. Фокалізатор-жінка у художніх текстах сучасних американських письменниць // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі: Тези доповідей та повідомлень звітної наук. конф. викладачів і студентів ф-ту іноземних мов Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. – Вінниця: Вінницьк. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського – 2001. – Вип. 5. – С. 15-17.

7. Кількісні та якісні особливості емотем у коротких оповіданнях сучасних американських авторок // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі: Тези доповідей та повідомлень звітної наук. конф. викладачів і студентів ф-ту іноземних мов Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. – Вінниця: Вінницьк. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. – 2002. – Вип. 6. – С. 24-26.

Анотація

Козачишина О.Л. Лінгвістичні прояви гендерних характеристик англомовних художніх текстів (на матеріалі американської прози ХХ сторіччя). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню мовної маніфестації гендерної приналежності авторів у англомовних художніх текстах. Встановлено, що основні риси когнітивного, комунікативного та емотивного стилів колективної мовної особистості американських письменниць ХХ сторіччя в цілому узгоджуються з гендерними мовленнєвими стереотипами. Домінуючою ознакою когнітивного стилю авторок, показниками якого слугують референти й кореляти тропів (ідеологеми та дескриптори ідеологем), є спрямованість на найближче оточення – у мікросвіт. Провідною комунікативною стратегією, що послідовно прослідковується в особливостях втілення образу оповідача (наратемі інтенціональності), образу персонажа-фокалізатора (наратемі фокалізації) та образу читача (наратемі адресації), виступає прийом інтимізації мовлення. Аналіз емотивного стилю авторок засвідчує превалювання типово “жіночих” емотем в аналізованих оповіданнях, а також наявність значної кількості модифікаторів емотем як мовних засобів відтворення різних відтінків й ступеню прояву емоцій.

Зіставлення окремо взятих письменників різної статі виявило певне розходження між гендерними мовленнєвими стереотипами та реальними особливостями чоловічого та жіночого художнього мовлення. У мовній особистості З.Фіцджеральд чітко прослідковується роздвоєння гендерних ознак у трьох стилях. У мовній особистості Ф.С.Фіцджеральда спостерігається домінування “чоловічих” тенденцій у когнітивному та комунікативному стилях при деякій гендерній подвійності в емотивному стилі.

Ключові слова: гендер, мовна особистість, когнітивний стиль, комунікативний стиль, емотивний стиль, ідеологема, дескриптор, наратема, емотема, модифікатор.

Аннотация

Козачишина О.Л. Лингвистические проявления гендерных характеристик англоязычных художественных текстов (на материале американской прозы ХХ века). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению манифестации авторской гендерной принадлежности в англоязычных художественных текстах. В основу исследования положена теория языковой личности, рассматриваемой с позиций особенностей когнитивного, коммуникативного и эмотивного стилей, формирующихся под влиянием гендерных речевых стереотипов. Показателями гендерной специфики когнитивного стиля языковой личности служат референты и корреляты авторской образности, выступающие, соответственно, идеологемами и дескрипторами идеологем. Основной единицей исследования коммуникативного стиля считается нарратема художественного текста как доминирующая стратегия литературного диалога, опирающаяся на ряд коммуникативных тактик. Нарратема раскрывается в тексте в трёх основных ракурсах: в особенностях воплощения образа рассказчика (нарратема интенциональности), образа персонажа-фокализатора (нарратема фокализации) и образа читателя (нарратема адресации). Базовой единицей эмотивного стиляязыковой личности выступает эмотема как качественная разновидность эмоции, обозначаемой в художественном тексте. Языковые средства выражения различных оттенков и степени проявления эмоций выполняют роль модификаторов эмотем: интенсификаторов, гиперболизаторов, модераторов и модификаторов качества.

Проведенное исследование позволило установить, что основные черты когнитивного стиля коллективной языковой личности американских писательниц ХХ века согласуются с гендерными стереотипами, в соответствии с которыми женский когнитивный стиль детерминируется доминированием фактора домашней сферы, направленностью на ближайшее окружение – в микромир. Подтверждением тому служит частотное использование писательницами реалий повседневного домашнего быта, женских видов деятельности, особенностей женского физиологического опыта в роли идеологем и дескрипторов идеологем.

Установленные особенности коммуникативного стиля языковой личности американских авторов-женщин подтверждают существующий стереотип о преобладании дружественных, антиавторитарных тенденций в коммуникативных стратегиях женщин-писательниц. Ведущей коммуникативной стратегией, последовательно проявляющейся в языковых особенностях воплощения нарратемы интенциональности, нарратемы фокализации и нарратемы адресации в проанализированных текстах, выступает приём интимизации речи.

Анализ эмотивного стиля американских писательниц выявил наличие тенденций, не противоречащих стереотипу о гиперэмоциональности авторов-женщин, а именно: преобладание в проанализированных текстах обозначения типично “женских” эмоций слабости, а также “женское” стремление к передаче тонких нюансов эмоций при помощи различных средств модификации. Довольно частотными в исследуемых рассказах оказались интенсификатор so и гиперболизатор terribly.

Изучение коллективной языковой личности американских писательниц служит основой для установления доминирующих тенденций использования языка авторами-женщинами. Как показывает анализ языковой личности в индивидуально-авторском аспекте, особенности речи отдельных писателей разного пола могут значительно отклоняться как от стереотипов, так и от общих гендерно зависимых тенденций в художественной речи. В языковой личности З.Фицджеральд, реконструированной на основе романа “Save Me the Waltz”, прослеживается раздвоение гендерных признаков в когнитивном, комуникативном и эмотивном стилях. В языковой личности Ф.С.Фицджеральда, восстановленной с опорой на роман “Tender is the Night”, наблюдается преобладание “мужских” черт в когнитивном и коммуникативном стилях при некоторой гендерной раздвоенности в эмотивном стиле.

1 2 3 4 5 6 [7] 8

скачать реферат скачать реферат

Новинки
Интересные новости


Заказ реферата
Заказать реферат
Счетчики

Rambler's Top100

Ссылки
Все права защищены © 2005-2019 textreferat.com